Почав читання: 15.09.2014р. Закінчив читання: 17.09.2014р.
«Якщо вже почати знайомитися з творчістю автора, то після першої
книги треба одразу починати читати другу», так одного разу я подумав і узявся
читати «Турецький гамбіт» Бориса Акуніна. Одразу мушу сказати, що перша книга
«Азазель» мені сподобалася дещо більше, але воно і не дивно, історична тематика
цієї книги трохи ближча мені аніж історія російсько-турецької війни. Проте
майстерність автора аж ніяк не постраждала він зміни декорацій чергової книги.
Я не буду говорити прості і банальні речі про закручений сюжет, постійне
тримання в напрузі і усе таке інше. Як на мене, я це помітив ще читаючи першу
книгу, найголовніше у творах Акуніна це дуже точна історична достовірність. А
саме це мені і найбільше подобається в книгах: можливість з головою поринути в
якийсь інший світ, змістити реальність, відкрити портал у паралельний всесвіт і
кардинально змінити своє життя. На цей стрибок між чорних слів на білих листках
ще треба наважитися. Я узагалі вважаю, що для читання потрібна ще та мужінсть…
Але чим майстерніший автор, тим простіше і легше тобі пірнати в книгу. В цьому сенсі
Борис Акунін, досвідчений дилер, який проведе і покаже де і як краще
заглиблюватися в цей наркотично-книжковий світ. По його книгам, ти зіслизаєш у
іншу реальність, не провалюєшся як Аліса в кролячу нору, а саме легко і просто
ковзаєш. І саме завдяки такому легкому зануренню, книги Акуніна так легко і
просто читаються.
Немає коментарів:
Дописати коментар