Валентин Тарасов – «Чеслав. В темряві сонця»

Почав читання:17.04.2013р. Закінчив читання:20.04.2013р.

Я твердий прихильник теорії про те що в давнину був час який можна назвати «Золотим віком», а те що відбувається сьогодні інакше як «калі-юга» - від розбрату не назвеш. Саме тому я так люблю читати про той ідеальний золотий вік який, на мою думку, був до хрещення Русі. Тож коли мені до рук потрапила книжка Валентина Тарасова, я геть не вагався і одразу поринув в читання.

Скажу одразу тут немає геть нічого надзвичайного, ніяких історичних відкриттів, геть немає натяків на власну інтерпретацію історії чи чогось такого. Але основний плюс цієї книги як раз в її простоті. Детальні і докладні описи життя древніх слов‘ян, гарно показані стосунки між одноплемінцями та між ворогуючими родами. Я не знаю з яких джерел автор брав історичні відомості, а може то просто його уява добряче збіглася з моєю уявою, але десь майже так я і уявляв собі життя тисячу років тому. І що найцінніше немає отого непотрібного «прикрашальництва» з боку автора, яке часто присутнє в подібних творах. Більшість з тих хто обирає таку тему для свого роману роблять це з великої любові до старовини, до слов‘ян, до Русі, а тому намагаються подати події з найкращого боку, так аби згладити гострі кути наших предків і показати які вони було правильні. Але мені як читачеві, цього геть не хочеться, я хочу  бачити чесний текст, без прикрас. Саме такий роман мені і запропонував Валентин Тарасов.

Ірвін Велш – «Порно»

Почав читання:26.03.2013р. Закінчив читання:24.04.2013р.

Неможливо взяти в руки книжку Велша, прочитати і відкласти в сторону. Так ніби тебе це не стосується, ніби те про що він пише відбувається десь так далеко в Едінбурзі, так далеко що можна і не звертати уваги на написане. Хочеш не хочеш, а читаючи Ірвіна Велша, стаєш актором, який за методикою Станіславського намагається проникнутися образом який має зіграти.

Ні, звісно, читаючи «Порно», я не намагався зняти його. Просто так чи інак починаєш бачити в людях які тебе оточують героїв книги і поводишся з ними відповідно до сюжету. І тоді чи то сам починаєш жити в своєму внутрішньому Едінбурзі чи то проектуєш його навколо себе як великий багатогранний проектор. І десь в глибині душі розумієш що те що ти робиш руйнує тебе з середини, знищує всі твої клітки і випускає на зовні твоїх демонів.

Ця книжка не просто опис того як колишні наркомани, шотландські гопники і просто ідіоти виростають і стають порно-режисерами, власниками клубів чи письменниками. Це одкровення про те що себе неможливо змінити, про те що твої страхи живуть з тобою вічно, про те що в кожному з нас живе зло і воно не так далеко як ми думаємо. Так цей текст точно не для слабких духом, не для вагітних і не для дітей до 16-ти., але не через наявність розпусних сцен чи постійну нецензурну лайку. Просто цей правдивий роман може зруйнувати рожеві палаци в їх слабких сердечках, може зірвати пов‘язку з їхніх облич і жорстокий світ загляне у ці перелякані очі і скаже: «Привіт, мудак».