Наскільки багато ідей потрапляє нам в голови через книги, які ми читаємо? Зазвичай усі звикли до того, що книги спеціально написані так, аби виховувати в нас усе добре, хороше і прекрасне. Проте інколи в процесі дорослішання людина стикається з невідповідністю примітивних книжкових установок з реаліями складного життя. Персонаж в чорному не завжди злий, а красивий не завжди добрий. Зло звісно може бути хтонічним, але зазвичай воно просто турбується про власне виживання. Не все так однозначно - ось те твердження, якого мали б навчати нас книги.
Власне кажучи, "Джек Тіньовий" Роджера Желязни це саме така книга. Чи радше навіть заготовка до книги. В цій розповіді, за словами самого автора, він спробував описати певний світ, де б добро і зло протистояли одне одному, але розповідь велася з дещо зміненим в сторону "зла" фокусом, аби показати що цей поділ насправді є штучним. А ще ця книга стала тренувальним плацдармом для відпрацювання ідей які потім широко розлилися в моїй улюбленій серії Желязни "Хроніки Амбера".
Джек Тіньовий є володарем тіней, тим чиє існування неможливе без світла і без темряви. В таких базових, зрозумілих алегоріях автор якраз і розкриває основну ідею книги - неможливо бути тільки добрим чи тільки злим, реальне життя складніше ніж ці дві крайнощі. Тільки поєднуючи в собі обидві сторони ми можемо стати сильними, але боротьба між цими полюсами всередині нас буде точитися завжди. Проте боротьба за нашу душу між цими двома полюсами буде точитися завжди і навіть коли буде здаватися, що ми перемогли, отримали що хочемо, заволоділи світом - цю боротьбу можемо програти.
В Джеку Тіньовому я бачу прототип Корвіна з Амбера - людина яка вирішила відновити справедливість, порушений баланс Всесвіту. Отримавши перемогу, отримавши визнання і схвалення він своїми ж діями порушує баланс уже в іншу сторону. За це він має заплатити дорогу ціну. І це другий лейтмотив книги - усе має свою ціну і за все доведеться платити.
Думаю саме такі книги як "Джек Тіньовий" і "Хроніки Амбера" є важливими для формування особистості. Можливо якби ці базові світові закони про які пише Роджер Желязни в дитинстві засвоїло більше людей - світ був би трохи кращим місцем аніж він є зараз.
