Як видно з останніх, прочитаних мною книг, все менше я читаю художню літературу і все більше рухаюся в сторону літератури наукової. Монографія Юрія Криськова - це ще одна книга в цьому напрямку. Але цього разу, це дуже непроста наукова праця про те, кому належала, ким управлялася і що взагалі відбувалося з землею на Правобережжі. Власне так як це наукова робота про терен який досліджую я сам і який мене дуже цікавить, то пройти повз такої книги я звісно не міг. Хоча це не дуже просте чтиво, оскільки текст просякнутий статистичними даними, важкими поясненнями і просто таки тонами посилань на джерела, я все ж зміг доповнити свої знання про землеволодіння в 17-19 століттях. Безперечно праця пана Криськова є досить корисною для серйозних дослідників, проте не можу не відзначити деяких мінусів цієї роботи.
Насамперед мені дуже не вистачило плавного вступу і адекватних висновків. Розповідь різко починається, наче незнайомець який в темряві провулку різко починає йти прямо на вас. Не встигаєш ні підготуватися ні зреагувати - одразу починається текст і дуже непростий. Бо незнайомець виявляється професором і одразу починає сипати термінами, цифрами, таблицями так швидко, що тільки і встигай відбиватися. Аж ось наче читач починає по трохи щось розуміти - аж тут "незнайомець" йде геть на прощання кинувши в нас кількома текстами висновків, після яких все ще залишається багато запитань. Проте якщо це ще можна списати на науковість тексту і недостатню підготовку мене, як читача, до цієї монографії, то от наступне зауваження є серйознішим. Кілька разів в тексті з'являються звороти на кшталт "буржуазне землеволодіння" яке наштовхує мене на думку, що фраза ця взята прямо з робіт радянських істориків. Звісно я розумію, що і в той час щось досліджували і відкидати напрацювання повністю не можна. Проте хотілося б якогось адекватного осмислення цієї рядянщини, бо так недовго дописатися і до "звільнення селянства від експлуатації буржуями силами доблесної червоної армії".
Але якщо не зважати на ці моменти, та прийняти той факт, що все ж я читав наукову працю, а не художній твір. То можу сказати, що книга Юрія Криськова була мені цікавою і вона точно стане в нагоді у моїх власних дослідженнях.
