Нещодавно мені прийшла в голову така думка, що Террі Пратчетт це такий собі Андрій Кокотюха в світі фентезі. Обидва дуже плодовиті і накатали багато десятків текстів, обидва пишуть в принципі непоганий книги, які цікаво читати, проте в обох є щось таке, що не дозволяє назвати їх визначними письменниками. Якщо задатися питанням чи будуть пам'ятати про Пратчетта через 100 років після його смерті то стає зрозумілою вся "ніякість" цього автора. Так, він вміє створювати світи, так, він пише достатньо цікаво аби зацікавити читача, але його книгам не вистачає унікальності, ідеології, яка б поєднувала всі твори і надавала їм більшого сенсу. І Пратчетт і Кокотюха - це літературні ремісники. Штампують книги які популярні зараз, які купить читач, прочитає і буде щасливий, а автору капне копієчка. І ні, не подумайте в цьому немає нічого поганого. Просто… а як же мистецька цінність? Як же щось більше ніж просто розважальна література?
Тепер трохи про саму книгу. "Колір магії" книга, яка висміює фентезійні книги. Це така собі самоіронія. Головний герой книги - маг який навіть не закінчив навчання і не може чаклувати, в його голові засіло одне важливе закляття яке він не може використати, але воно таке важливе, що витісняє з його голови усі інші закляття. Не знаючи нічого, не вміючи нічого, постійно потрапляючи в різні небезпечні ситуації цей маг своїм прикладом показує, як смішно виглядають усі інші маги в усіх інших книгах. Пратчетт цим героєм ніби насміхається з усіх інших авторів. І до правди маю зізнатися, що в певних моментах це справді смішно. Дивлячись як автор жонглює реальністю, аби допомогти своєму герою вибратися з важкої ситуації, раз за разом згадуєш як робили це інші автори-фантасти. І через таку недолугість у Пратчетта розкривається уся недолугість такого прийому в цілому жанрі. Після цього читати фентезійні твори буде набагато важче.
І хоча "Колір магії" як на мене цікава книга, вона все таки не виходить за межі стандарту творів такого жанру. А значить вона його не розвиває. Власне це і є моєю найбільшою претензією до усієї творчості Террі Пратчетта.
