Іван Білик – «Меч Арея»

Почав читання: 15.08.2014р. Закінчив читання: 06.09.2014р.

Книжки, як і жінки, бувають знаковими. До них повертаєшся знову і знову, перечитуєш, торкаєшся її, запускаєш пальці поміж її сторінок і читаєш, вичитуєш її всю, до краплі, до самого кінця, доки вона не скрикне, а її тіло не вигнеться у захваті від того, що ти її щойно прочитав…

Саме до таких книг належить і роман «Меч Арея», одного з найвизначніших авторів минуло століття Івана Білика. Це автор який володів, втраченим мистецтвом довго написання роману, з вивірянням кожного речення, з ґрунтовною історичною розвідкою. Власне саме цього і не вистачає сучасним писакам-вискочкам, вихопив з історичного контексту якусь тему – і за місяць написав роман, от тобі і вся література. Натомість «Меч Арея» для Івана Білика був фактично справою усього життя, це дуже відчувається під час читання. Кожен епізод детально прописаний, кожне слово в реченні на своєму місці, персонажі живі і під час читання ти ніби проживаєш разом з ними усі події. Це той рівень майстерності письменника, який чимось нагадує мені сучасні 360-фото. Ти ніби знаходишся в центрі, а навколо тебе якщо покрутити фото в різні боки є багато предметів. Видається що це не пласке зображення, а ти ніби знаходишся всередині кулі, внутрішня сторона якої обклеєна фотографіями. Таке ж враження лишається після прочитання роману Білика. Неможливо його просто почитати і відкласти, поринаєш у нього з головою, починаєш як і герої, говорити старослов‘янською ба більше, починаєш думати як люди того сторіччя. Ось у чому справжня майстерність автора.

Якщо ж говорити про власне сюжет книги, то це саме той роман який започаткував у мені любов до жанру художньої-історії. Так офіційна Історія вважає гунського царя Атіллу косооким і кривоногим кочівником який прийшов зі сходу, але Іван Білик там майтерно і тонко вписує цього Атіллу в образ Великого Князя Київського, що потроху саме ця версія починає виглядати найбільш доречною. Звісно ж є певні гіпотези, які автор зробив сам, але в основному він базується на дуже логічних, а головне історичних тезах, що справді є імовірною правдою. Тож нехай нас розсудять майбутні історики, але я просто віритиму, що саме Київський князь Богдан Гатило поставив на коліна усю Римську Імперію.