Почав читання:
29.11.2011р. Закінчив читання:01.12.2011р.
Я багато чув про українського Габсбурга, полковника УНР –
Василя Вишиваного. Вільгельм людина імператорського роду, настільки перейнявся
Україною і українцями, що відкинув гонор своїх предків, багатство свого роду,
переступив через власних родичів і відверто сказав «хочеться працювати для
України і я працюю, доки матиму змогу»
Нажаль ця автобіографія не висвітлює багатьох цікавих
моментів життя Вільгельма Габсбурга і вона тільки розігріла мою цікавість до
цієї персони. Але Ця невелика за обсягом розповідь Вільгельма про себе, дає
змогу зрозуміти чому його так захоплювала Україна. Судячи з його автобіографії,
Василь Вишиваний етнічний українець – мрійник і ідеаліст, поціновувач
літератури і поезії. Якби я писав шкільний твір то напевно б зазначив що «він
мав тонку ліричну натуру», і це не було б помилкою. За ментальністю Вільгельм
скоріше українець ніж австріяк, його опис про себе перемішаний власними
враженнями від тих чи інших людей, оцінкою певних подій, прагненнями і
бажаннями. Помітно що текст писався «на коліні», поспіхом, ця гіпотеза
підтверджується обірваним закінченням «полон в румунів» і хоча після полону
Вільгельм прожив ще багато років, автобіографію він не дописав.
Але основну мету цей текст виконав. Розбудив цікавість до
Вільгельма фон Габсбурга, щирого українського патріота.
Немає коментарів:
Дописати коментар