Почав читання: 23.09.2018 Закінчив читання: 25.09.2019
Дуже рідко трапляються дійсно добрі (не добрі в сенсі якісно написані, а добрі в сенсі не злі) книги. Зазвичай драматичність сюжету позбавляє текст певної легкості, зазвичай читаєш, співпереживаєш тим хто на твою думку позитивний персонаж, ненавидиш тих хто негативний. Звісно інколи трапляється так, що під кінець книги ці персонажі міняються місцями, ті хто були добрити стають поганими, а поганці виявляються просто живими людьми, які хотіли як краще. Але коли читаєш книги накшталт "Вуличний кіт на ім'я Боб" розумієш, що це просто добра книга. Добра тому, що тут в принципі немає злих, негативних персонажів. Автор, колишній наркоман, що намагається лікуватися від залежності, розповідає історію своєї зустрічі з вуличним, нещасним котом і те, як змінила ця зустріч життя обох. Кіт допомагає автору заробляти гроші грою на вулиці, а також не впасти в депресію, не скотитися знову до вживання наркотиків. Натомість кіт Боб отримує турботу, дах над головою і люблячого господаря. Здавалося б навіть в цій книзі про дружбу і взаємодопомогу теж мало б знайтися місце для негативних персонажів, але їх тут немає. Навіть ті, хто погано ставиться до Боба чи його хазяїна все рівно ніби відбілюються автором. Він тут таки після того як описав, що та чи інша людина поставилася погано до Боба, ніби виправдовує їх, підкреслює що розуміє таке ставлення і не злиться. Все це разом створює для книги надзвичайно добрий і позитивний фон. Я читав і не на секунду не сумнівався, що історія ця закінчиться добре, без будь-яких трагедій.
Ну і на додачу, хіба може бути поганою книга - головним персонажем якої є котик? :) Думаю саме образ кота Боба надає книзі такого позитивного змісту і шарму. Я не назвав би Джеймса Боуена якимось дуже майстерним письменником, та і письменником взагалі, свої книги він писав у співавторстві і думаю, саме літературна складова книги - заслуга не стільки Джеймса, як його співавтора. Проте йому пощастило зустріти Боба, саме це робить автора в чомусь унікальною людиною. Власне вже не має аж такої різниці хто саме зробив більший внесок в книгу. Головне що вона є і вона чудова. Книга розказує, що завжди є хтось, хто прийде на допомогу в складній ситуації, навіть якщо це буде кіт, що потрібно допомагати оточуючим, а потім, можливо, вони допоможуть і тобі, навіть якщо ці оточуючі мають чотири лапи і хвіст. Книга розказує, що з будь-якої ситуації є вихід, що не треба вішати носа і опускати руки, що можна робити хороші вчинки, прості і маленькі і вони повернуться тобі в стократному розмірі, що треба рятувати життя, навіть якщо це життя кота, тим більше якщо це життя кота!
Немає коментарів:
Дописати коментар