Я звісно зрозумів алюзію про те, що автор порівнює темряву нецивілізованої Африки з "темрявою людських душ". Проте ніякого засудження ставлення європейців до корінного населення Африки у Конрада не помітно. Навпаки, він захоплюється людьми які так жорсткого експлуатуючи місцевих, добувають слонову кістку. Мені взагалі було незрозуміло, навіщо в тексті це щеняче захоплення головного героя оцим Курцом, яке повторюється кожні 2-3 сторінки. Воно настільки зайве і непотрібне, займає так багато місця в книзі, що складається враження ніби саме для цього книгу і було написано. Ну окей, головний герой захоплюється якимось іншим персонажем книги і що? А нічого, просто нічого, це не має ніякого сенсу. Тобто ця книга не вчить гуманного ставлення до людей, не намагається пояснити, що до африканці такі ж людські істоти як і європейці. Навпаки відчувається певна "колонізаторська зверхність". Місцеве африканське населення Конрад описує так відсторонено і безособистісно, наче вони для нього всі "на одне лице".
А може Джозеф Конрад хотів розказати нам про мандрівку в Африку, про історичний період коли білі колонізатори підкорювали "чорний континент"? Тоді у нього вийшла неймовірно нудна оповідка. Від неї не хочеться мріяти про славу мореплавця чи дослідника нових континентів, а лише про мотузку з милом, щоб нарешті померти і припинити свої безглузді страждання від читання цієї книги. Яку б ціль автор не переслідував, але в нього точно не вийшло. Це певно одна з найгірших книг які я читав цього року, безтолкова, беззмістовна, абсолютно нецікава і нудна. Якщо ви колись побачите цей недолугий опус не думайте брати його в руки, чи тим більше читати, пожалійте власні нерви.
Немає коментарів:
Дописати коментар