Почав читання: 03.10.2013р.
Закінчив читання: 19.10.2013р.
Інколи я люблю повертатися до книг, які колись читав в
дитинстві, люблю порівнювати враження яке вони на мене справили тоді і зараз.
Як правило в книзі розкривається якийсь новий підтекст, нова грань, чи просто –
навіюється той колишній спогад з дитинства.
Власне одо останнього типу належить книга Ендрю Ходжера.
Відверто кажучи, за якістю тексту цей роман не віднести до найвищого розряду,
скоріше навіть навпаки, якщо це перша книга справляє враження продуманої, то
друга просто нагадує «додягування тексту», аби лиш стачило на дві книженції. В
другій книзі автор не вводить нових героїв, ніби лінується придумувати канву
для їх появи. Та і події виглядають ну геть притягнутими за вуха. Але попри всі
ці недоліки, я вже на протязі років 15-ти вкотре повертаюся до цієї книги. А
все чому – тому що саме з неї я почав цікавитися історією стародавнього
Риму, а саме про це і є книга! Проста
історія замішана на справжніх історичних подіях тоді дуже мене вразила. Вразила
стійкість і рішучість героїв, їхнє поняття про честь яка є найбільшою цінністю,
вищою навіть за життя.
Саме такі книги вплинули на моє «виховання» зробивши з мене
людину з дещо збоченими поняттями про честь і гідність, але я дуже їм за це
вдячний. І виявляється ця вдячність у тому, що я часто беру їх в руки і
перечитую.
Немає коментарів:
Дописати коментар