"Desperate times call for desperate measures" каже один герой, в одному серіалі. І нам, сучасним людям, хочеться захоплюватися цими людьми, що здатні на відчайдушні дії. Бо самі ми нажаль, давно втратили це вміння. Тур Геєрдал, норвезький мандрівник і дослідник це саме та людина, яка змогла відкинути вічні сумніви і страх, та здійснити задумане. І лише за одне це досягнення ним можна захоплюватися. Книга "Експедиція Кон-Тікі" розповідає про мандрівку Тура Геєрдала і його 5-х друзів на саморобному плоту від берегів Перу до Полінезії. Тільки уявіть собі: на плоту (!) через океан (!) шестеро людей пливли більше 90 днів (!) лише для того, щоб підтвердити теорію про те, що в давнину індіанці Перу плавали на схожих плотах за схожим маршрутом. І що найцікавіше - їм вдалося. Їхній пліт не втонув в бурхливому океані, його не розбило штормом, не занесло вітром в якусь незвідану дупу світу. Мандрівників не з'їли акули, вони не померли від зневоднення чи відсутності їжі, вони не захворіли, не повбивали одне одного перебуваючи на крихітному дерев'яному плоту стільки часу. У мандрівників був один із сотні шанс дістатися мети своєї подорожі і їм вдалося цей один шанс використати. Я читав книгу і думав чи зміг би я зважитися на таке? Навряд чи.
До Тура Геєрдала можна по різному ставитися як до науковця, його теорії, про те, що Полінезія була заселена "білими і довгобородими" вихідцями з Перу в академічних колах завжди піддавалася нищівній критиці. Тим більше причин не довіряти цій теорії виникло після того як були проведені генетичні дослідження, що підтвердили помилковість цієї гіпотези. Проте цей норвежець викликає повагу як сміливий мандрівник. І хай його мандрівка не принесла аж такого визначного наукового результату, але все ж думаю написана по результатам цієї подорожі книга підштовхнула не одну людину до власних експедицій. Так, підтвердження гіпотезі Геєрдала знайти не вдалося, але це ніяк не применшує його заслуг.
"Експедиція Кон-Тікі" наче повернула мене в часи юності, коли я читав пригодницькі романи. Ця книга наповнена атмосферою подорожей і авантюризму. Це та пригода, про яку читаєш, знаючи, що сам ти ніколи не зможеш так вчинити, що часи таких безрозсудних рішень давно пройшли, що не залишилося на карті світу білих плям які можна було б дослідити і тобі ніколи не зробити в житті нічого схожого на мандрівку Тура Геєрдала… Але я теж був там, ловив рибу, ставив вітрило в жахливий штор, відбивався від акул. Я був там, разом з цими сміливими норвежцями, був на плоту Кон-Тікі незримим духом, а зі мною ще тисячі читачів. І це була гарна мандрівка, яку не гріх і повторити.
Немає коментарів:
Дописати коментар