Ричард Метісон - Куди приводять мрії

Почав читання: 09.01.2018 Закінчив читання: 18.01.2018

Бувають такі книги, які просто добрі. Читаєш їх і ніяких, абсолютно ніяких негативних емоцій у тебе не виникає. Ти ніби пливеш теплою, спокійною річкою, приємна вода огортає з усіх сторін і тобі абсолютно затишно. "Куди приводять мрії" саме така книга. Цей текст абсолютно не колючий, можна спокійно гладити його по реченням і він буде приємно гудіти-мурликати, наче кіт якого чухаєш за вушком. Книгу приємно і просто читати, ця історія не навантажує твій мозок якимись проблемами, скоріше навпаки, поринаючи в читання, ти ніби забуваєш про всі негаразди, які оточують тебе в реальному житті.
Новела Ричарда Метісона - ідеальна книга для ескапіста, для того, хто хоче втекти від реальності в чарівний літературний світ. Попри те, що сюжет книги описує дуже непростий досвід, який рано чи пізно доведеться пережити кожній людині - досвід смерті, проте написана книга так, що в жодному разі не травмує читача. Навпаки, вона ніби створює плавний перехід від життя до смерті, вона наче дитяча гірка, на якій ти весело з'їжджаєш в смерть. Я не знаю чи описував автор свій власний досвід, хоча імена головних героїв які дивним чином схожі на реальні імена його дружини і дітей, ніби натякає на те, що історія вигадана лиш частково. Думаю цей текст був написаний аби пережити той жахливий досвід, який автор пережив, або щоб допомогти цим текстом комусь з своїх рідних. І справді розказана ця історія настільки заспокійливо, що напевно навіть ті, хто дуже бояться смерті, заспокояться і будуть сприймати її простіше. Не можу сказати що особисто мене смерть лякає, також не можу сказати, що вірю в ту модель раю, про який пише пан Метісон. Думаю у кожного свій власний Ірій і нема єдиного сценарію як до потрапляння туди готуватися. Але головне прийти туди готовим.
Я б порадив прочитати "Куди приводять мрії" людям, які втомилися від читання, від сірості за вікном, від зла, якого повно в цьому світі. Це настільки добра і хороша книга, що ваш мозок і серце відпочине, читаючи її. Це наче холодні руки, які торкаються твого чола влітку, це наче потримати чиюсь теплу долоню, коли холодно. Це найдобріша книга, яку мені довелося читати за останні кілька років.