Ви знаєте як часто я критикую погані книжки, які мені доводиться читати. Проте сьогодні я не хочу говорити нічого поганого про книгу, сьогодні мені доведеться говорити погано про читача цієї книги, тобто про себе. Безперечно книга Роджера Желязни, одного з найулюбленіших моїх письменників-фантастів, "Князь світла" дуже цікава. В ній автор розповідає про прибуття на віддалену планету прибульців, які захоплюють владу в цьому світі і називають себе богами. Звичайна собі історія, якби не один важливий момент. Ці "боги" мають на диво знайомі нас імена: Брахма, Шива, Вішну, Калі, Яма. Роджер Желязни ставить своїх героїв в загальновідомий нам сеттінг індуїстської міфології. Він розповідає про Будду, "князя світла" який бореться проти богів заради людства.
І от тут власне і маю посипати голову попелом. Я не дуже зрозумів цю книжку. Бо, нажаль, володію лише досить поверхневими знаннями про пантеон індуїстських богів і не можу зрозуміти глибинних алюзій, вкладених автором в текст. Читаючи, я постійно губився в сюжеті, в середині книги я не міг зрозуміти часову лінію розповіді, бо остаточно в ній заплутався. Не розумів сотень натяків в кожній главі, бо не знав досконально ідуїстську міфологію і скажу вам відверто це жахливо. Підсвідомо усвідомлюючи, що книга ця насправді хороша і цікава, я також був упевнений, що моя власна неосвіченість, невігластво і тупість не дозволяють мені її зрозуміти. Звісно головна ідея, лейтмотив книги, здається таки досягнули мого тупенького мозку: боротьба проти богів за благо всього людства, за можливість технічного прогресу, за справедливість в обрахунку карми. Але окрім головної ідеї є ще багато напівтонів і натяків, які власне і роблять книгу цікавою. А от з цим прямо якась біда у мене. Для того аби їх зрозуміти треба мати в макітрі трошки клепки і знань, так саме специфічних знань, яких у мене нажаль не виявилося. Це не дозволило мені в повній мірі насолодитися майстерністю Роджера Желязни. Але це виключно моя проблема і нічия інша. Мені варто було б менше їблувати, а більше читати індійських міфів чи буддійських текстів. Розібратися в темі, реально засісти за дослідження яким саме чином всі ці індуїстські боги взаємодіють між собою. В чому суть індуїзму і буддизму, чи співіснують ці релігії мирно чи між ними присутній певний антагонізм. А вже потім варто було б почати читати "Князь світла", адже ця книга потребує певної підготовки.
Так само як будь-який невіглас, який раптово кинувся в духовні пошуки, прийшов до буддійських монахів і почав вимагати в них істини тут і зараз, концентрованої, пресвітлої істини, так само і я, почавши брудними руками душі читати цю книгу, ніби вимагав в автора, аби я зрозумів написаний текст. Але в житті все не так просто. Треба пройти багато випробувань, навчитися розуміти і відчувати і тільки потім знайти істину. Так само і до читання не підійдеш з моїм дилетантським способом. Думаю мені потрібно пройти ще дуже довгу дорогу, аби повернутися до цієї книги і спробувати осмислити її ще раз.
Немає коментарів:
Дописати коментар