Оззі Осборн – «I am Ozzy»

Почав читання: 10.01.2019 Закінчив читання: 23.01.2019

Wine is fine but whiskey's quicker
Suicide is slow with liquor
Take a bottle and drown your sorrows
Then it floods away tomorrows

Колись давно я почув про Оззі Озборна, послухав його альбоми і зрозумів, що цей чувак повністю відбитий. Він робив неймовірні речі і на концертах і в житті, він пройшов шлях від хлопчика з робітничої родини в маленькому англійському містечку до рок-зірки. В 60-х крав телевізори, а зараз його в тому телевізорі показують. Проте якщо ви думаєте що всього цього від досягнув наполегливою працею, то ви дуже помиляєтеся, йому просто пощастило. Принаймні таке враження складається у мене після прочитання його книги "I am Ozzy". Звісно треба розуміти, що більшість написаного в книзі не зовсім правда. Скоріше, це спеціально підібрані факти, подані з дуже специфічного боку так, щоб нікого не образити і не виставити самого Оззі в дуже негативному світлі. До того ж, я не думаю, що Оззі сам написав книгу, думаю він просто замовив її якомусь письменнику, якого консультував, відповідаючи на питання. На початку книги він розповідає про дислексію, яка навряд чи сприяє вмінню написати зв'язний текст на рівні автобіографічної книги. Та і пропалені всіма можливими і неможливими видами наркотиків, навряд чи змогли б видати якийсь більш-менш пристойний текст. Тож цю книгу скоріше треба сприймати не як книгу Оззі Озборна, але як книгу ПРО Оззі Озборна. І тоді все стає на місце. Це чудова, смішна і повчальна історія про життя рок-музиканта. Я читав цю книгу і сміявся, з диких речей які творив Оззі, з ситуацій в які він потрапляв: будь то історія з відриванням голови голубу щоб вразити босів звукозаписуючої компанії, відкусування голови справжній летючій миші на сцені чи історія про те як не змігши здати на права він вирішив поїхати в бар на коні. Всі ці дивацтва він творив перебуваючи або під наркотою, або страшенно бухим, а часто ці два стани були дуже змішані.
Взагалі якщо сприймати цю книгу трохи глибше, то можна побачити дуже цікавий підтекст - це розповідь про те, як наркотики і алкоголь руйнують життя людини. Якщо на початку книги було більше розповідей про всіляку діч, про постійні пиятики, про тони кокаїну і тусовки на яких відбувалися неймовірні речі під дією цього таки кокаїну, то під кінець книги розповідь стає більш сумною і повчальною. Починаються проблеми з здоров'ям, історії про лікарні, про намагання злізти хоча б з важких наркотиків і почати трошки менше пити. Особисто я вкотре переконався за допомогою цієї книги, що розплата завжди приходить, в тому чи в іншому вигляді. Втекти від неї неможливо. Думаю сам Оззі теж зрозумів це наприкінці своєї кар'єри. Але при цьому він справді унікальна особистість, бо попри весь той треш, що творився в його житті, він не перестав бути абсолютно відмороженим, але при цьому дуже крутим чуваком. Я не знаю як він ще живий, враховуючи що пробував напевно всі можливі варіанти наркотиків, алкоголю, таблеток які є в світі. Але тим не менше, йому вдалося навіть приймаючи все це творити справді цікаву і круту музику. Тож хай живе Оззі Осборн!