четвер, 6 вересня 2018 р.

Юваль Ной Гарарі - "Sapiens. Коротка історія людства"

Почав читання: 21.08.2018 Закінчив читання: 06.09.2018
В чому переваги науково-популярної літератури? У тому, що читається це легко і просто наче художній роман, а суть тексту все-таки трохи серйозніша, ніж звичайна літературна вигадка. До таких книг належить "Sapiens. Коротка історія людства" Юваля Гарарі. Її можна сприймати як ввідний курс в антропологію - серйозну науку, яка вивчає походження і розвиток людини, а можна сприймати як розважальну літературу - просто цікаву історію про те, як розвивалося людство. У будь-якому випадку книга читається легко і попри свій досить таки немаленький об'єм була прочитана мною досить швидко.
Взагалі, я б не сказав, що прочитав у "… короткій історії людства" щось таке чого взагалі не знав раніше. Спорадичні знання про біологію, історію, археологію у мене були й до того. З майже усіма наведеними фактами я був знайомий і до цього. Ну кому не відомо, що предки давньої людини прийшли в Європу з Африки й витіснили неандертальців, які жили тут до нас? Також усі знають, що люди одомашнили деяку частину рослин поруч з якими жили, а також приручили деяких тварин. А ще здійснили кілька революцій: аграрну, наукову, навчилися обробляти різні метали, виготовляти інструменти й машини. Про все це нам розповідали в школі, ми читали про це в інших книгах. То чим же ж особлива книга пана Гарарі? А тим, що всі ці події розглядаються з точки зору людини, точніше з точки зору антропології. Одомашнення пшениці - це добро чи зло? З точки зору історії - добро, бо людина почала отримувати більше калорій і могла прогодувати більше дітей. А якщо подивитися на це питанням під іншим кутом, то ми стали рабами пшениці. Ми доглядаємо її, удобрюємо, розповсюджуємо по світу, захищаємо її від хвороб і шкідників… То хто виграв від одомашнення пшениці? Людина чи сама пшениця?
Ще цікавішу думку Юваль Гарарі висловлює далі, в розділі, де розповідає про різні види людей. На уроках історії нам розповідали що спочатку жили неандертальці, а потім їх витіснили сапієнси, без особливих пояснень, просто взяли й витіснили. Але все виявляється не так і просто. Це не лише витіснення, це ще й змішання. Таке собі переплетення геноциду й любові. Я читав і дивувався, як я сам не задумувався про такі очевидні речі. Адже всі ці факти лежали на поверхні - просто бери й аналізуй.
"Які культури, які суспільства, які політичні структури склалися б у світі, де співіснували різні людські види? Як би, наприклад, розвивалися релігії? Чи проголосила б Книга Буття неандертальців потомкам Адама та Єви, Христос би помер заради прощення неандертальських гріхів, передбачив би Коран місця в небі для всіх праведних незалежно від виду? Змогли б неандертальці служити в римських легіонах, чи розвиненій бюрократії Китаю? Проголосила б американська декларація незалежності як самоочевидну істину: «всі члени роду Homo створені рівними»? Закликав би Карл Маркс до об'єднання пролетаріїв всіх людських видів?"
Ця цитата справді змусила мене задуматися. Скільки проблем ми вирішили тим геноцидом неандертальців, чи може навпаки створили собі купу проблем? "Sapiens. Коротка історія людства" - книга, яка хороша тим, що ставить питання, на які люди у звичайних умовах стараються не відповідати. Ми звикли до того, що ми головні в цьому світі, а автор пропонує нам побути трохи в шкурі піддослідних щурів, яких він препарує своїми влучними метафорами. Думаю, людству справді варто зняти віртуальну корону, якою ми самі себе нагородили, й оглянутися на пройдений шлях. Ні, я не очікую, що ми усвідомимо свої помилки й покаємося, але можливо хоч будемо не так багато їх робити в майбутньому
"Багато історичних катастроф, у тому числі руйнівні війни та насилля над екосистемою, витікають з нашого дуже поспішного прориву в владу. Людство не зграя вовків, що заволоділа раптом танками й атомними бомбами, скоріше ми - стадо овець, які волею незрозумілого бажання еволюції навчилися робити й використовувати танки й ракети. А озброєні вівці набагато небезпечніші аніж озброєні вовки."

Немає коментарів:

Дописати коментар