Почав читання: 20.03.2015р. Закінчив читання:
21.03.2015 р.
У кожної людини має бути місце для втечі, недосяжна країна,
прекрасна і небезпечна, місце куди можна поїхати, кинувши все за пригодами і
враженнями. Для мене таким місцем є Балкани, знали б ви, як я хочу відвідати
Сербію, Хорватію чи Албанію… Мене завжди тягнуло до країн з непростою історією
і в цьому плані Сербія дуже добре мені підходила. Але в силу багатьох причин я
перестав останнім часом ідеалізувати цю країну. Якщо раніше, в усіх балканських
конфліктах, позиція сербів для мене була єдино-вірною, то зараз я змістив своє
ставлення у більш прагматичний бік. Якщо раніше бомбардування Белграду
видавалися мені варварством, то зараз я розумію причину таких дій. Якщо раніше
я підтримував ідею «Великої Сербії» яку проголошували сербські націоналісти, то
зараз на заміну націоналістичній солідарності прийшло розуміння того, що тільки
сам народ може визначати свою долю і нікому ні за яких умов не можна нав’язувати
ідею об‘єднання з ким би то не було. Може так здатися, що ти можеш підняти
повстання на чужій території, можеш підтримувати повстанців військами,
технікою, грошима, можеш закривати очі на етнічні чистки, на те, що калічаться
життя і руйнуються будинки, що люди вмирають з обох боків. Але варто завжди пам‘ятати,
що за жорстокість платять ще більшою жорстокістю, за смерті від рук твоїх повстанців
платять бомбардуваннями і розстрілами.
Світ жорстокий і несправедливий, він посилає нам
випробування за випробуваннями, перевіряє нас на міцність, кидає в саме пекло і
дивиться чи зрадимо ми своїм ідеалам. І єдиний спосіб вийти з достоїнством з
цього випробування – бути чесним і сміливим. І кому як не Сербам це знати…
Немає коментарів:
Дописати коментар