Тімоті Снайдер – «Перетворення націй»

Почав читання: 24.12.2013р. Закінчив читання: 28.01.2014р.

Я вкотре хочу сказати про вчасність книг. «Перетворення націй», дуже шанованого мною професора Снайдера, я почав читати ще коли тільки сподівався на перемогу Революції в Україні. Коли їздив на майдан після роботи, аби весь вечір провести там, сподіваючись на зміни. А закінчував читання в діаметрально інших обставинах, хоча… таких самих… повертаючись з нічних чергувань, після полювань на тітушок з Автомайданом, після кидання бруківки в Беркут і ВВ. Здавалося б не змінилося нічого, але змінилося щось в середині мене самого. І книга Тімоті Снайдера була дуже корисною і вчасною для мене, бо саме про такі зміни вона і розказувала, про незначні зміни в поведінці, які призводять до змін в геополітиці. Про народи історичних України Польщі, Литви і Білорусі, про те як вони мінялися і жили, як боролися і вмирали.

Коли я пишу цю рецензію, за вікном уже березень, а частина моєї країни окупована російськими військами. І я знову згадую прочитані сторінки з «Перетворення націй» і розумію, що ми таки дуже змінилися. За ті три місяці Революції українська нація пройшла шлях, який інші проходять за сотні років. Я радію і сумую одночасно, бо стільки ще всього нам доведеться пережити в майбутньому. Стільки емоцій, стільки вивільненої енергії від криків сотень тисяч горлянок, що в єдиному пориві кричать «Слава Україні!» буде зібрано, скручено в тугий клубок, скільки мрій і сподівань буде зшито разом обірваними ниточками життя тих, хто загинув… Все це буде тим велетенським національним здвигом, про який напише свою нову книгу пан Тімоті Снайдер. І через багато років, якась інша людина відкриє якусь іншу книгу і прочитає там просто цифри, прочитає, що в певний момент якісь українці почали боротися за своє майбутнє. Прочитає про тих, хто допомагав їм в цій боротьбі і про тих, хто заважав. І результат цієї боротьби, успішний чи ні, (ще не знаю, бо не можу заглянути в майбутнє) буде просто черговим історичним фактом, фактом який проаналізують історики, про які напишуть книги і просто почуть сприймати як статистику. І буде це тривати до тих пір, доки через багато років якась інша людина відкриє якусь іншу книгу… але на вулиці знову буде Революція.