Почав читання:21.04.2013р.
Закінчив читання: 08.05.2013р.
Вкотре переконуюся що книги повинні бути не тільки хороші,
але і вчасні. «Солярис» яскраве тому підтвердження. Книга куплена у
привокзальній книгарні тільки для того аби вбити дві години очікування, навіть
якщо вона прекрасна просто не може лишити глибокий слід.
Принципово мені все дуже і дуже сподобалося, таких глибоких
філософських ідей розвернутих на прикладі космічної фантастики я ще ніколи не
зустрічав. Як правило філософи вибудовують свої теорії сидячи в тісних
запліснявілих кімнатках розкладаючи людську історію по поличкам в певній
послідовності аби потім знайти закономірності в тих послідовностях і спробувати
зробити висновки вкупі з прогнозом на майбутнє. Книга ж Станіслава Лема,
це чиста мрія – текст написаний
самотніми ночами, коли навколо так тихо, що можна почути як зорі зваблюють одна
одну. Це спроба вже сьогодні розв‘язати морально-етичні проблеми які постануть
перед людством завтра, спроба навчитися справді дивитися вперед, а не тільки
про це говорити. Роман Лема, геть ніяк не фантастика, це філософський трактат
на рівні з Ніцше чи Кантом. Інша справа що зрозуміти його доволі складно таким
як ми, тим хто звик борсатися у власному минулому вишукуючи в ньому відповіді
на одвічні питання. Але чи є вони там? Чи може це просто такий своєрідний людський
есканізм, говорити про космос власних сердець якого не існує, аби не думати про
космос над нами?
Немає коментарів:
Дописати коментар