Почав читання: 03.10.2011р. Закінчив читання:07.10.2011р.
Спогади колишніх розвідників видаються мені чимось вельми дивним. Вони чимось нагадують спогади колишніх повій, є в них присмак чогось забороненого, трохи сорому, розчарування чи радості (в залежності від того виграла чи програла твоя сторона), але головне, те без чого не обходиться жодна книга спогадів про війну – це пафос.
"я льотчік! я в танкє гарєл!" (c)Лесь
Десь приблизно так говорять про війну її учасники, ті для кого війна стала найголовнішою подією в житті. Так само про неї говорить і керівник німецького абверу в Голландії Герман Гіскес, але на відміну від інших німців які скромно так опускали оченята при спогадах про нацистів і товариша Шикльгрубера, Гіскес, ніби вмиваючи руки, намагається гнати на нацистів на кожній сторінці свого тексту. Воно в принципі і зрозуміло, мертві не встану і на скажуть: «Пане Гіскес, піда***рас ти такий, ти ж скотина за нацистів скільки років воював, чого ж тепер тільки почав їх ненавидіти!? Де ти бл***ядь такий розумний був раніше, в 39-му чи 41-му?» І воно святе діло витерти ноги об трупик нацистів коли весь свій їх вже заплював, а потім помивши твої пухкенькі німецькі ручки піти обіймати кохану Гретхен ніби ти ні в чому і не винуватий. Яскраво контрастує з такою поведінкою книга спогадів генерала Людендорфа, який на останніх сторінках після каяття в розв’язанні Першої Світової написав «дали б ви нам ще трохи часу і ми б вам показали…».
Хоча треба зазначити що робота Гіскеса була такою, що як про неї не пиши, а вийде все рівно цікаво. І хоча я б не сказав що в книзі розкриваються секрети «агентурної роботи» і «контрроздівної діяльності» німецького абверу (як написано на обкладинці) але читати її було корисно і дуже пізнавально. Одначе в мене склалося таке враження що всі кори війни німці гралися з англійцями як з дітьми, і це враження не зміг розвіяти в післямові навіть агент якого Гіскес спіймав в 41-му чи 42-му, і який написав післямову до книги свого «ворога». Було б непогано десь знайти спогади англійців які займалися розвідкою в Голландії і зрівняти враження.
Підсумовуючи, можу сказати що книга буде цікава лише таким як і я трохи звихнутим на історії людям. Усім іншим достатньо підручника з історії.
Немає коментарів:
Дописати коментар