До прочитання цієї книги, я геть нічого не знав про події Громадянської війни в США про її причини та наслідки. Після того, як я перегорнув останню сторінку цього тексту - ситуація кардинально змінилася. Ні, я досі не розумію глибинних причин початку цього конфлікту, не знаю що було перед тим як розпочалася війна, що сталося по її завершенню і як це вплинуло на Сполучені Штати. Але тепер я знаю, що "13 липня генерал Мід вирішив провести наступ" що "14-го числа пополудні Лінкольн отримав звістку про те що армія Конфедерації перейшла Потомак", а також, що "20 січня 1863 року Грант взяв на себе безпосереднє командування експедицією проти Віксберга" Більша частина цієї книги це як раз опис того хто, коли, куди і з якими втратами наступав\відступав. Скажу чесно в певний момент я почав губитися в цій круговерті генералів, армій і взятих міст. Нові керуючі арміями з'являлися в тексті, вистрибуючи на сторінки книги раптово наче ексгібіціоністи в темному парку, а потім, поманеврувавши своїми полками, так само неочікувано зникали геть, ніби їх ніколи тут і не було. Робили вони це тільки для того щоб дати місце іншому такому ж персонажу. В результаті наступів і контрнаступів вся книга перетворилася в констатацію фактів:
Числа Х місяця У армія генерала Z здолавши запеклий\незначний опір армії генерала W захопила місто R здобувши багато трофеїв і відрізавши W від форту\моря\річкии\постачання. Загинуло К тисяч солдат з обох боків. В цей час президент Союзи\Конфедерації дуже переживав за результат боїв, а Конгрес видав закон про L
Звісно я залишаю місце для думки про те, що це не книга написана сухо і нецікаво з точки зору сучасної людини, а це я невіглас не маю достатньо знань, аби скласти уявлення про загальну картину війни. Я не вимагаю від автора детальної біографії кожного персонажу, багатотомних пояснень про причини тих чи інших події, але все ж хотілося б побачити хоч трошки аналітики і міркувань, замість цієї монотонної констатації фактів. У мене склалося враження, що ця книга написана для людей які уже багато знають про події Громадянської війни, але хочуть ці знання систематизувати. Можливо будучи американцем, пан Джеймс Роудс справді не мав потреби пояснювати очевидні речі, але варто все ж пам'ятати, що в світі крім американців живуть інші народи, вони теж вміють читати, але можуть не знати всіх нюансів стану США в 1861-му і те чому почалася війна.
Але якщо відкласти в бік цей калейдоскоп з генералів і почати вчитуватися в книгу, то з часом вир події захоплює і ти перестаєш бачити всі ці недоліки. Той період справді неймовірно цікавий і вартий того, аби про нього дізнатися більше. Так книга залишає багато "білих плям", мені захотілося більше дізнатися про Конфедерацію і почитати щось про ці події написані з їхнього боку. Особливо образливо, що автор не вважав за доречне розповісти про генерала Лі, лише побіжно захоплювався його талантами. Ця людина мене дуже зацікавила, думаю історія його життя не менш цікава і мені буде корисно дізнатися про нього.
Забракло мені також аналізу одного з найголовніших здобутків цієї війни - скасування рабства. Джеймс Роудс не провів паралелей з іншими країнами де відбувалися схожі процеси (Наприклад в російській імперії саме в 1861-му році скасували кріпацтво, фактично рабство але ніяких аналогій автор не проводить) не аналізує в достатній мірі вплив цієї події на подальшу долю країни і світу. Чому він так скупо ставиться до аналітичних викладок важко сказати, але виглядає так, ніби за кожну сторінку де він не перераховує битви і наступи йому відрізали по пальцю, тож аби мати змогу дописати книгу, автор виключно займався фактологією.
Звісно ця книга не є поганою. І такі книги потрібні, неможливо зробити аналітичні висновки без фактологічного підґрунтя, тому я все ж рекомендував би усім хто цікавиться темою Громадянської війни в США цю книгу до прочитання. Але Пулітцерівську премію я б за неї все ж не давав.
Немає коментарів:
Дописати коментар