Почав читання: 01.12.2014р.
Закінчив читання:09.12.2014р.
З рокерів виростають розумні люди, завжди доводив я
оточуючим, ніби виправдовуючись за свій зовнішній вигляд: за волосся по плечі,
косуху і футболку з якимось монстром. Так, ми бунтуємо, ми не погоджуємося,
робимо все навпаки і ламаємо уставлені норми і правила. Але це здоровий
людський нігілізм, який потрібен кожному суспільству. В часи срср з таким
культурним явищем як «рок-музика» боролися, а тепер погляньмо де зараз союз, а
де рок.
Що цікаво, Артемій Троїцький в своїй книзі спогадів про
радянську рок-музику говорить саме про це і майже моїми словами. Звісно на
перший погляд, може видатися, що в книзі лише занотовані ключові події,
фестивалі, виступи гуртів, дати їх створення чи розпаду. Але якщо копнути трохи
глибше, то одразу стає зрозуміло, що це хроніка культурного спротиву, життєпис
рок-революціонерів тих часів.
Пам’ятаю, як в роки моєї «буремної молодості» я дописував
для одного підпільного видання, а точніше інформаційного самвидавного листка, і
одна з статей, що я написав називалася пафосно і зі смаком: «Звідки пішов рок»,
або «В усьому винувата Велика Французька Революція» В цій статті я з властивою
мені наївністю і без письменницького таланту, намагався пояснити, що феномен
рок-музики спричинився до ідеї революційної зміни суспільства чи не менше за
ВФР. Артемій Троїцький на відміну від мене, письменницький талант має, тому його
книга і читається легко і просто. Вона дає можливість поринути в другу половину
минулого століття, відчути чим жили молоді революціонери того часу.
Беззаперечно книга варта до прочитання!
Немає коментарів:
Дописати коментар