Роджер Желязни - один із моїх улюблених авторів у жанрі фантастики, якого я читаю ще ж дитинства. Якимось дивом мені 15-річному вдалося натрапити на, певно, найкращий його цикл "Хроніки Амбера" і відтоді, коли я бачу щось з доробку цього автора, чого я ще не читав - одразу намагаюся виправити цю помилку.
"Проклін зона" не такий складний і багатошаровий текст, як інші твори Желязни, це щось на кшталт чернетки до його наступних книг. Відчуття наче на цьому тексті він спробував декілька прийомів і перевірив, чи сподобаються вони читачам. А з сюжетної сторони ця книга - це така собі спроба вмістити road-movie в формат книги.
Бо, як на мене, головний герой цієї книги саме подорож, саме дорога. Сам сюжет книги дуже простий: в постапокаліптичному світі між східним і західними узбережжями Північної Америки утворилася велика "Проклін-зона" з мутантами і різними монстрами. На сході, в Бостоні вирує страшна хвороба, яка косить людей тисячами, а на заході є вакцина від неї. Питання тільки в тому, як проїхати проклін-зону і доставити вакцину. Цю справу, майже насильно, доручають досвідченому водієві з промовистим імʼям Чорт Тернер, який зневажає закон, турбується тільки про власну вигоду і взагалі є злочинцем, грабіжником і байкером-outlaw. Проте він досвідчений водій, який не раз бував в зоні, хоча й не так далеко, як потрібно заїхати цього разу. Здавалося б простий, наче двері сюжет, то в чому ж особливість цієї книги? Чому читається вона легко і захопливо? А власне саме тому, що головним героєм тут виступає, а ні Чорт, а ні чого напарники, а ні люди, яких він зустрічає в дорозі. Головна героїня тут сама Дорога. Це тільки на перший погляд, "Проклін-зона" - це книга про фантастичні пригоди в постапокаліптичному світі. Насправді вона ще й про те, що обʼєднує обидві частини Америки, що робить з східного узбережжя і західного узбережжя, з пустель, купи міст і річок, лісів і пагорбів одну країну. Дорога. Тисячами звивистих жил вона розтікається по материку, вона носить на собі не тільки людей чи вантажі, а ще й дозволяє спілкуватися, допомагати і співпереживати усім людям, від одного океану до іншого. Дорога зʼєднує людей в спільноту, показує їм, що вони є одним цілим, що бандит і грабіжник із Заходу, може проїхати всю країну, може битися з монстрами та іншими бандитами, аби лише врятувати місто на Сході.
Дороги перетворюються народи в нації, а Роджер Желязни нагадує нам усім цією книгою, що важливо не лише те, хто ці дороги будує, але й те хто цими дорогами їздить.
Немає коментарів:
Дописати коментар