Це однозначно одна з найкращих книг, які мені траплялися останнім часом, а кажучи чесном за останні кілька місяців мені пощастило читати тільки хороші книги. І це навіває на мене сумні думки, бо як відомо, якщо тобі щастить з книгами, то про те, щоб щастило з дівчатами ти можеш забути, Всесвіт вже дав тобі хорошу книгу. А книга і справді чудова: жива, інтригуюча, затягуюча і трошки, як і кожна хороша книга, трагічна. На перший погляд може статися що це книга про стосунки письменника початківця і молодої 16-річної красуні, але так можуть думати тільки дуже поверхневі. З другого погляду може здатися, що це книга про любов, про те що мало любити когось для того, аби бути разом все життя і одночасно цього цілком достатньо. Але тільки сумні, темноволосі красуні з великими, заплаканими очима можуть вирішити, що це книга про любов. Якщо глянути втретє, то можна вирішити що це книга про війну і про її жахіття, про героїчних солдат, які цілували червоний пісок Нормандії. Цілували так ніжно і пристрасно, ніби були в нього давно і нещасливо закохані і от нарешті, злітаючи з кораблів, вони припадають до цих піщаних, пурпурових від крові інших чоловіків вуст коханої і вмирають. Ні не від куль, від любові яка переповнює їхні серця і розриває їх на шматки, заразом дроблячи кістки і м’язи. Але так може подумати тільки ідеаліст, який за один проїзд в метро закохується тричі, зберігає подарунки всіх колишніх (яких насправді одна колишня, а всі інші так, крайні, себто останні в списку) і вечорами пише тексти виключно для того, щоб робити те, що англійською звучить як «languish» і чому немає точного відповідника в українській мові.
Але це книга не про стосунки, не про любов і не про війну. Насправді вона про те, як треба жити і вмирати, надривно, трагічно і трошки відсторонено. Про те, що треба берегти речі, подаровані важливими людьми все життя, проносити їх через війну в прямому і переносному значенні. Щоб потім наприкінці життя, зустрітися в якомусь ресторані і віддати подарунок, ніби попрощатися німим докором про не прожите разом життя, про іншого чоловіка і дітей від нього. І байдуже, що ти була щаслива з ним, я був нещасний. Так написав чудовий роман, але чи рятує це він витраченого на «шістнадцятирічну дівчину, яка читала Фіцджеральда» життя? Життя нещасливого і сумного, сповненого такого гнітючого самобичування, що йому довелося одружитися на дівчині з таким самим прізвищем, аби хоч таким чином бути поруч. Ми можемо собі уявлити як з цим жити все життя? Ми теперішні, люди, стосунки яких тривають так коротко, що інколи ми не встигаємо дочитати нову книгу, а любов вже пройшла. Ні я не звинувачую, я тільки кажу, що ми втратили щось важливе, про що тепере можна тільки прочитати і повірте, про це варто читати.
«- Я люблю тебя Уна. Вся моя жизнь летит в тартарары. Это самоубийство - любить тебя, Уна. Я погиб, пропал ни за грош. Никто никогда не был так счастлив и так жалок. Ты создана мне на погибель. Пусть лучше бы мне отрезали обе ноги, лишь бы не встретить тебя на своем пути…P.S. Упередженість - корисна риса, яка береже нас він зайвих емоціних потрясінь і проблем. Це така собі аналогія психологічних лейкоцитів, принаймні вона виконує в свідомості ту ж роль, що і лейкоцити в крові. Але інколи ця упередженість не дозволяє побачити щось дуже важливе і її треба вчасно відкидати. Тому і вважається, що питання любові це виключно питання випадку. Пощастить тобі чи ні вчасно позбутися упередженості і розгледіти в цій людині щось важливе чи ні. Я сказав «в людині»? Я мав на увазі «в книзі» бо ви ж розумієте, я зараз саме про літературу. Тому я дякую всім богам і провидінню, що я відкинув свою упередженість і прочитав книгу Бегбедера, автора про якого я чомусь думав, що я його не люблю. Пробач Фредерік, я помилявся.
- Ну во-о-от. Хорошо…тебе полегчало… а теперь слушай меня хорошенько. Я принимаю твою любовь… я буду ее бережно хранить… смотри мне прямо в глаза… я не умею любить, но готова позволить тебе любить себя тебе, и только тебе, сейчас скажу почему: потому что ты случаешь меня с таким проникновенным видом, когда я несу чушь.»
The Best Slots | Casino Roll
ВідповістиВидалитиThe best slots communitykhabar at Casino Roll. If kadangpintar you love table games, to play blackjack, you have to bet twice 1xbet 먹튀 for the 바카라 사이트 dealer to https://septcasino.com/review/merit-casino/ win. The dealer must