вівторок, 31 січня 2017 р.

Юркі Вайнонен - "13 новел"

Почав читання 27.12.2016р. Закінчив читання 26.01.2017р. 
Коли я стояв в книгарні перед полицями заповненими книгами і мої очі натрапили на білу палітурку книги Юркі Вайнонена, в той момент я ще не вирішим, що обов'язково мушу її купити. Це рішення я прийняв трохи згодом коли відкрив анотацію і очі зачепилися за словосполучення "химерні новели". Чомусь в той момент мені здалося що це саме те, що потрібно - почитати щось дійсно химерне. Взагалі це дуже гарне слово, хоча багато хто розуміє його дещо упереджено. Химерно не означає моторошно, це не трилер, не книга жахів від якої не спатимеш ночами. Химерно - це не настільки незрозуміло, що ти будеш дивуватися що мав на увазі автор і навіщо ти взявся це читати. Химерні новели Вайнонена - це дивно з краплинкою незвичайності і абсурдності. Це так ніби ти потрапляєш в давно відоме тобі місце, де ти бував вже не один раз і бачиш там щось таке, чого ніколи раніше не помічав. І задаєшся питанням "якого чорта!? де це було раніше? чому я його не бачив якщо воно було тут постійно? чи не було? чи може з'явилося тут щойно, спеціально призначене для моїх очей?" Отож химерно можна потрактувати як щось дивне і незвичайне спеціально для тебе читачу, від фінського письменника. І я купив цю книгу, а по тому, читаючи її, жодного разу не пошкодував про витрачені кошти. Новели Юркі Вайнонена мені дуже сподобалися. Так, деякі з них не мають ніякого таємничого підтексту, вони просто розповідають історію. Так, деякі з цих історій не закінчуються нічим, ніяким епілогом з висновками, осяяннями чи мораллю. Ні, цього там немає, але є просто крапка в кінці речення. Але ж і в житті у нас так само, де завжди є мораль, інколи це просто крапка в кінці.



Немає коментарів:

Дописати коментар