Почав читання: 06.05.2015 р.
Закінчив читання: 26.05.2015 р.
Читати
книги типу «Записок революціонера» було для мене завжди дуже цікавим. Здавалося
б ну що тут такого особливого, звичайні собі спогади, нудні спогади про дитячі
часи, вихваляння досягненнями, себто нічого цікавого. Але за цими простими
описами дуже часто постає дух епохи, той дух який неможливо відчути читаючи
підручник з історії чи якусь критичну працю. Захоплення якимось історичним
періодом чи певними ідеями відбувається саме під впливом оцього духу, а вже
потім переростає в щось серйозніше.
Вже
певно ні для кого не секрет, що «найулюбленіший» мій час це період з 1905-го по
1922-й рік, часи революцій і визвольних змагань. Але чесно кажучи для мене
лишалася незвіданою епоха, що передувала революційному зриву. Мені важко було
пояснити «нервовість» есерів-терористів, які фанатично виконували антентати,
чому більшовики з такими кривавими руками намагалися довести свою праведність.
Спогади Кропоткіна дещо прояснили цю ситуацію. Тепер мені стало ясно чому діячі
Української Революції так намагалися вплести в ідеї УНР соціалістичну складову –
вони просто були заражені вірусом комунізму-соціалізму, яким хворіли тоді
більшість розумних людей Східної Європи, а багатомільйонної кривавої вакцини
тоді ще не існувало.
Петро
Кропоткін жив в часи, які мені зараз хочеться назвати інфантильним соціалізмом.
Його анархічні ідеї суспільства без контролю держави базувалися на принципі, що
людина яку ніхто не буде пригнічувати і експлуатувати – одразу ж зміниться і
займеться вільним і вигідним співіснуванням з іншими такими ж індивідами. В
своїх переконаннях він був щирим і відданим, за ці ідеї він відсидів в тюрмах в
російський і французькій, тому я можу зрозуміти чому він так в ці ідеї вірив.
Шкода лиш що він не побачив до чого це призвело. Можливо тоді б він багато чого
змінив в своїх анархічних концепціях, а можливо і ні.
Тут,
перефразовуючи Бернарда Вербера із його цитатою «Глупо не быть анархистом в 20
лет, но... но верх глупости-оставаться им после 30», варто зазначити: «Глупо не
быть социалистом до 1917-го, но... но
верх глупости-оставаться им после 1933-го»
Немає коментарів:
Дописати коментар