Почав читання: 16.05.2014р.
Закінчив читання:28.05.2014р.
Одна хороша людина подарувала мені цю книгу на день
народження, знаючи як сильно я люблю твори Мілорада Павича. Я взявся до читання
одразу, не очікуючи якогось особливого, сприятливого моменту, що буває не часто
з подарованими книгами, але геть не пошкодував. На перший погляд може здатися,
що «Еротичні історії» Павича, мають якийсь розпусний чи порнографічний підтекст.
Але насправді, це скоріше історії про кохання. Впевнений, в жіночих романах, за
якими як правило більшість креслить шаблони «історій про любов», більше порнографії,
аніж в цій збірці Павича. Тексти ж «Еротичних історі» скоріше нагадують
маленькі історії, що їх розказують одне одному коханці, а вони, як відомо
бачивши оголені тіла одне одного, не соромляться слів:
«Тепер іди і думай про те, що тільки через Місяць людині дано бачити Сонце. Лише через жінку чоловік дізнається, хто він і чи є чоловіком»
Навчитися любити як герої Мілорада Павича, ось виклик для
справжнього поціновувача того тремтливого відчуття кохання до яких ми себе
причисляємо. Так, це важко, майже нездійсненно, треба для цього пожити трохи в
Сербії і подивитися на тонкі талії сербських дівчат, треба вимовляти їхні імена
лежачи на дахах будинків в Белграді, треба віднаходити їхні зойки десь під
мереживною білизною, ловити ротом і ковтати їхні стогони. Треба повірити в
магію і чаклунство, і приймати участь в таємних ритуалах балканських
темноволосих красунь – відьом. Потрібно кидати в чарівний котел їхніх душ свою
пристрасть, свої ранкові прокидання і вечірні обійми, додати трохи уривків з
улюблених романів, етнічних музичних мотивів і кілька склянок ракії, бо ніяке
балканське чаклунство не обходиться без ракії. І потім, коли цей любовний
еліксир буде готовий, треба обіймати Її за ніжну талію і вести босоногою десь
за місто, далеко-далеко в трави, до річки, аби вона омивала ноги і за водою
пішов ваш спільний смуток. А тоді на тому березі, у світанковому сяйві треба
читати книги Мілорада Павича і на останній сторінці останньої повісті взяти
зварений любовний еліксир і…. викинути його у річку. Бо твоє кохання уже тут,
поруч, дихає тобі в вухо і пахне жасмином, горнучись до тебе…
«Так почалося велике кохання. А від великого кохання старіють швидше, ніж від довгого, тяжкого й нещасливого життя.»
Немає коментарів:
Дописати коментар