Почав читання: 11.05.2012р.
Закінчив читання:14.05.2012р.
Можливо я не розумію «постмодернізм», можливо я не доріс до
літератури рівня Гюнтера Граса, а може почав не з того твору, але мені не сподобалося. Ну от так от
просто взяло і не сподобалося! Знаєте буває йде по вулиці гарна дівчина і все в
ній прекрасне, груди випинаються, ноги гарні, обличчя неймовірно миле. І
навколо неї чути стишений чоловічий посвист і короткі полохливі погляди падають
їй під ноги. А я подивлюся на неї і відвернуся, ну зовсім, зовсім нічого не
зачепила вона в моїй душі, ця книга пана Граса. Звісно мушу віддати йому
належно, як письменник він просто майстер. Неймовірно живі образи, чудова
передача духу епохи і прекрасні картинки які створює його текст. Але це чомусь
постійно нагадувало мені голлівудські бойовики, яскраво, феєрично але абсолютно
беззмістовно. Окремо треба згадати дивну назву «Кіт та миша», бля, та я так
назвав свою байку яку мені дали завдання написати в дев‘ятому класі на уроці
української мови. Її доречі теж надрукували, правда в шкільному альманасі і за
це мені досі соромно. Ну реально ж дурна назва!
Гюнтера Граса вважають постмодерністом. Але окрім невиразних
описів підліткової мастурбації, які доречі невідомо до чого там були, ніякого
постмодернізму я там не знайшов. Як на мене, треба трохи більше підстав, аби
мати честь так називатися.
Звісно мої судження суб‘єктивні, я невіглас, сноб і нічого
не розумію в німецькій літературі. Але чорт забирай…
Немає коментарів:
Дописати коментар